п’я́новицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | п’я́новицький | п’я́новицька | п’я́новицьке | п’я́новицькі |
родовий | п’я́новицького | п’я́новицької | п’я́новицького | п’я́новицьких |
давальний | п’я́новицькому | п’я́новицькій | п’я́новицькому | п’я́новицьким |
знахідний | п’я́новицький, п’я́новицького | п’я́новицьку | п’я́новицьке | п’я́новицькі, п’я́новицьких |
орудний | п’я́новицьким | п’я́новицькою | п’я́новицьким | п’я́новицькими |
місцевий | на/у п’я́новицькому, п’я́новицькім | на/у п’я́новицькій | на/у п’я́новицькому, п’я́новицькім | на/у п’я́новицьких |