| | | | |
| п’ятивікови́й – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | п’ятивікови́й | п’ятивікова́ | п’ятивікове́ | п’ятивікові́ |
| родовий | п’ятивіково́го | п’ятивіково́ї | п’ятивіково́го | п’ятивікови́х |
| давальний | п’ятивіково́му | п’ятивікові́й | п’ятивіково́му | п’ятивікови́м |
| знахідний | п’ятивікови́й, п’ятивіково́го | п’ятивікову́ | п’ятивікове́ | п’ятивікові́, п’ятивікови́х |
| орудний | п’ятивікови́м | п’ятивіково́ю | п’ятивікови́м | п’ятивікови́ми |
| місцевий | на/у п’ятивіково́му, п’ятивікові́м | на/у п’ятивікові́й | на/у п’ятивіково́му, п’ятивікові́м | на/у п’ятивікови́х |
