| п’ятичле́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | п’ятичле́нний | п’ятичле́нна | п’ятичле́нне | п’ятичле́нні |
| родовий | п’ятичле́нного | п’ятичле́нної | п’ятичле́нного | п’ятичле́нних |
| давальний | п’ятичле́нному | п’ятичле́нній | п’ятичле́нному | п’ятичле́нним |
| знахідний | п’ятичле́нний | п’ятичле́нну | п’ятичле́нне | п’ятичле́нні |
| орудний | п’ятичле́нним | п’ятичле́нною | п’ятичле́нним | п’ятичле́нними |
| місцевий | на/у п’ятичле́нному, п’ятичле́ннім | на/у п’ятичле́нній | на/у п’ятичле́нному, п’ятичле́ннім | на/у п’ятичле́нних |