| | | | |
| підбруко́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | підбруко́вуваний | підбруко́вувана | підбруко́вуване | підбруко́вувані |
| родовий | підбруко́вуваного | підбруко́вуваної | підбруко́вуваного | підбруко́вуваних |
| давальний | підбруко́вуваному | підбруко́вуваній | підбруко́вуваному | підбруко́вуваним |
| знахідний | підбруко́вуваний | підбруко́вувану | підбруко́вуване | підбруко́вувані |
| орудний | підбруко́вуваним | підбруко́вуваною | підбруко́вуваним | підбруко́вуваними |
| місцевий | на/у підбруко́вуваному, підбруко́вуванім | на/у підбруко́вуваній | на/у підбруко́вуваному, підбруко́вуванім | на/у підбруко́вуваних |
