| | | | |
| підбу́рюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | підбу́рюваний | підбу́рювана | підбу́рюване | підбу́рювані |
| родовий | підбу́рюваного | підбу́рюваної | підбу́рюваного | підбу́рюваних |
| давальний | підбу́рюваному | підбу́рюваній | підбу́рюваному | підбу́рюваним |
| знахідний | підбу́рюваний, підбу́рюваного | підбу́рювану | підбу́рюване | підбу́рювані, підбу́рюваних |
| орудний | підбу́рюваним | підбу́рюваною | підбу́рюваним | підбу́рюваними |
| місцевий | на/у підбу́рюваному, підбу́рюванім | на/у підбу́рюваній | на/у підбу́рюваному, підбу́рюванім | на/у підбу́рюваних |
