| | |
| підбу́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підбу́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підбу́рюймо |
| 2 особа | підбу́рюй | підбу́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підбу́рюватиму | підбу́рюватимемо, підбу́рюватимем |
| 2 особа | підбу́рюватимеш | підбу́рюватимете |
| 3 особа | підбу́рюватиме | підбу́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підбу́рюю | підбу́рюємо, підбу́рюєм |
| 2 особа | підбу́рюєш | підбу́рюєте |
| 3 особа | підбу́рює | підбу́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підбу́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підбу́рював | підбу́рювали |
| жін. р. | підбу́рювала |
| сер. р. | підбу́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| підбу́рюваний |
| Безособова форма |
| підбу́рювано |
| Дієприслівник |
| підбу́рювавши |