| | |
| підв’яза́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підв’яза́тися, підв’яза́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підв’яжі́мося, підв’яжі́мось, підв’яжі́мся |
| 2 особа | підв’яжи́ся, підв’яжи́сь | підв’яжі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підв’яжу́ся, підв’яжу́сь | підв’я́жемося, підв’я́жемось, підв’я́жемся |
| 2 особа | підв’я́жешся | підв’я́жетеся, підв’я́жетесь |
| 3 особа | підв’я́жеться | підв’я́жуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | підв’яза́вся, підв’яза́всь | підв’яза́лися, підв’яза́лись |
| жін.р. | підв’яза́лася, підв’яза́лась |
| сер.р. | підв’яза́лося, підв’яза́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підв’яза́вшись |
