| | |
| підгово́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підгово́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підгово́рюймо |
| 2 особа | підгово́рюй | підгово́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підгово́рюватиму | підгово́рюватимемо, підгово́рюватимем |
| 2 особа | підгово́рюватимеш | підгово́рюватимете |
| 3 особа | підгово́рюватиме | підгово́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підгово́рюю | підгово́рюємо, підгово́рюєм |
| 2 особа | підгово́рюєш | підгово́рюєте |
| 3 особа | підгово́рює | підгово́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підгово́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підгово́рював | підгово́рювали |
| жін. р. | підгово́рювала |
| сер. р. | підгово́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підгово́рювавши |
