| | |
| піддивля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | піддивля́тися, піддивля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | піддивля́ймося, піддивля́ймось |
| 2 особа | піддивля́йся, піддивля́йсь | піддивля́йтеся, піддивля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | піддивля́тимуся, піддивля́тимусь | піддивля́тимемося, піддивля́тимемось, піддивля́тимемся |
| 2 особа | піддивля́тимешся | піддивля́тиметеся, піддивля́тиметесь |
| 3 особа | піддивля́тиметься | піддивля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | піддивля́юся, піддивля́юсь | піддивля́ємося, піддивля́ємось, піддивля́ємся |
| 2 особа | піддивля́єшся | піддивля́єтеся, піддивля́єтесь |
| 3 особа | піддивля́ється | піддивля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| піддивля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | піддивля́вся, піддивля́всь | піддивля́лися, піддивля́лись |
| жін. р. | піддивля́лася, піддивля́лась |
| сер. р. | піддивля́лося, піддивля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| піддивля́вшись |
