| | |
| піддобря́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | піддобря́тися, піддобря́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | піддобря́ймося, піддобря́ймось |
| 2 особа | піддобря́йся, піддобря́йсь | піддобря́йтеся, піддобря́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | піддобря́тимуся, піддобря́тимусь | піддобря́тимемося, піддобря́тимемось, піддобря́тимемся |
| 2 особа | піддобря́тимешся | піддобря́тиметеся, піддобря́тиметесь |
| 3 особа | піддобря́тиметься | піддобря́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | піддобря́юся, піддобря́юсь | піддобря́ємося, піддобря́ємось, піддобря́ємся |
| 2 особа | піддобря́єшся | піддобря́єтеся, піддобря́єтесь |
| 3 особа | піддобря́ється | піддобря́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| піддобря́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | піддобря́вся, піддобря́всь | піддобря́лися, піддобря́лись |
| жін. р. | піддобря́лася, піддобря́лась |
| сер. р. | піддобря́лося, піддобря́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| піддобря́вшись |
