| | |
| підду́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підду́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підду́рюймо |
| 2 особа | підду́рюй | підду́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підду́рюватиму | підду́рюватимемо, підду́рюватимем |
| 2 особа | підду́рюватимеш | підду́рюватимете |
| 3 особа | підду́рюватиме | підду́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підду́рюю | підду́рюємо, підду́рюєм |
| 2 особа | підду́рюєш | підду́рюєте |
| 3 особа | підду́рює | підду́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підду́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підду́рював | підду́рювали |
| жін. р. | підду́рювала |
| сер. р. | підду́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| підду́рюваний |
| Безособова форма |
| підду́рювано |
| Дієприслівник |
| підду́рювавши |
