| | |
| піджива́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | піджива́тися, піджива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | піджива́ймося, піджива́ймось |
| 2 особа | піджива́йся, піджива́йсь | піджива́йтеся, піджива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | піджива́тимуся, піджива́тимусь | піджива́тимемося, піджива́тимемось, піджива́тимемся |
| 2 особа | піджива́тимешся | піджива́тиметеся, піджива́тиметесь |
| 3 особа | піджива́тиметься | піджива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | піджива́юся, піджива́юсь | піджива́ємося, піджива́ємось, піджива́ємся |
| 2 особа | піджива́єшся | піджива́єтеся, піджива́єтесь |
| 3 особа | піджива́ється | піджива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| піджива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | піджива́вся, піджива́всь | піджива́лися, піджива́лись |
| жін. р. | піджива́лася, піджива́лась |
| сер. р. | піджива́лося, піджива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| піджива́вшись |
