| | |
| підживи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підживи́тися, підживи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підживі́мося, підживі́мось, підживі́мся |
| 2 особа | підживи́ся, підживи́сь | підживі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підживлю́ся, підживлю́сь | піджи́вимося, піджи́вимось, піджи́вимся |
| 2 особа | піджи́вишся | піджи́витеся, піджи́витесь |
| 3 особа | піджи́виться | піджи́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | підживи́вся, підживи́всь | підживи́лися, підживи́лись |
| жін.р. | підживи́лася, підживи́лась |
| сер.р. | підживи́лося, підживи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підживи́вшись |
