| | |
| підка́суватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підка́суватися, підка́суватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підка́суймося, підка́суймось |
| 2 особа | підка́суйся, підка́суйсь | підка́суйтеся, підка́суйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підка́суюся, підка́суюсь | підка́суємося, підка́суємось, підка́суємся |
| 2 особа | підка́суєшся | підка́суєтеся, підка́суєтесь |
| 3 особа | підка́сується | підка́суються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | підка́сувався, підка́сувавсь | підка́сувалися, підка́сувались |
| жін.р. | підка́сувалася, підка́сувалась |
| сер.р. | підка́сувалося, підка́сувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підка́сувавшись |
