| | |
| підки́дуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підки́дуватися, підки́дуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підки́дуймося, підки́дуймось |
| 2 особа | підки́дуйся, підки́дуйсь | підки́дуйтеся, підки́дуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підки́дуватимуся, підки́дуватимусь | підки́дуватимемося, підки́дуватимемось, підки́дуватимемся |
| 2 особа | підки́дуватимешся | підки́дуватиметеся, підки́дуватиметесь |
| 3 особа | підки́дуватиметься | підки́дуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підки́дуюся, підки́дуюсь | підки́дуємося, підки́дуємось, підки́дуємся |
| 2 особа | підки́дуєшся | підки́дуєтеся, підки́дуєтесь |
| 3 особа | підки́дується | підки́дуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підки́дуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підки́дувався, підки́дувавсь | підки́дувалися, підки́дувались |
| жін. р. | підки́дувалася, підки́дувалась |
| сер. р. | підки́дувалося, підки́дувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підки́дувавшись |
