| | |
| підко́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підко́вуватися, підко́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підко́вуймося, підко́вуймось |
| 2 особа | підко́вуйся, підко́вуйсь | підко́вуйтеся, підко́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підко́вуватимуся, підко́вуватимусь | підко́вуватимемося, підко́вуватимемось, підко́вуватимемся |
| 2 особа | підко́вуватимешся | підко́вуватиметеся, підко́вуватиметесь |
| 3 особа | підко́вуватиметься | підко́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підко́вуюся, підко́вуюсь | підко́вуємося, підко́вуємось, підко́вуємся |
| 2 особа | підко́вуєшся | підко́вуєтеся, підко́вуєтесь |
| 3 особа | підко́вується | підко́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підко́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підко́вувався, підко́вувавсь | підко́вувалися, підко́вувались |
| жін. р. | підко́вувалася, підко́вувалась |
| сер. р. | підко́вувалося, підко́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підко́вувавшись |
