| | |
| підко́пчувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підко́пчувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підко́пчуймо |
| 2 особа | підко́пчуй | підко́пчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підко́пчуватиму | підко́пчуватимемо, підко́пчуватимем |
| 2 особа | підко́пчуватимеш | підко́пчуватимете |
| 3 особа | підко́пчуватиме | підко́пчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підко́пчую | підко́пчуємо, підко́пчуєм |
| 2 особа | підко́пчуєш | підко́пчуєте |
| 3 особа | підко́пчує | підко́пчують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підко́пчуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підко́пчував | підко́пчували |
| жін. р. | підко́пчувала |
| сер. р. | підко́пчувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підко́пчувавши |
