| | |
| підко́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підко́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підко́рюймо |
| 2 особа | підко́рюй | підко́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підко́рюватиму | підко́рюватимемо, підко́рюватимем |
| 2 особа | підко́рюватимеш | підко́рюватимете |
| 3 особа | підко́рюватиме | підко́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підко́рюю | підко́рюємо, підко́рюєм |
| 2 особа | підко́рюєш | підко́рюєте |
| 3 особа | підко́рює | підко́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підко́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підко́рював | підко́рювали |
| жін. р. | підко́рювала |
| сер. р. | підко́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| підко́рюваний |
| Безособова форма |
| підко́рювано |
| Дієприслівник |
| підко́рювавши |
