| | |
| підкоря́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підкоря́тися, підкоря́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підкоря́ймося, підкоря́ймось |
| 2 особа | підкоря́йся, підкоря́йсь | підкоря́йтеся, підкоря́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підкоря́тимуся, підкоря́тимусь | підкоря́тимемося, підкоря́тимемось, підкоря́тимемся |
| 2 особа | підкоря́тимешся | підкоря́тиметеся, підкоря́тиметесь |
| 3 особа | підкоря́тиметься | підкоря́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підкоря́юся, підкоря́юсь | підкоря́ємося, підкоря́ємось, підкоря́ємся |
| 2 особа | підкоря́єшся | підкоря́єтеся, підкоря́єтесь |
| 3 особа | підкоря́ється | підкоря́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підкоря́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підкоря́вся, підкоря́всь | підкоря́лися, підкоря́лись |
| жін. р. | підкоря́лася, підкоря́лась |
| сер. р. | підкоря́лося, підкоря́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підкоря́вшись |
