| | |
| підкріпи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підкріпи́тися, підкріпи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підкріпі́мося, підкріпі́мось, підкріпі́мся |
| 2 особа | підкріпи́ся, підкріпи́сь | підкріпі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підкріплю́ся, підкріплю́сь | підкрі́пимося, підкрі́пимось, підкрі́пимся |
| 2 особа | підкрі́пишся | підкрі́питеся, підкрі́питесь |
| 3 особа | підкрі́питься | підкрі́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | підкріпи́вся, підкріпи́всь | підкріпи́лися, підкріпи́лись |
| жін.р. | підкріпи́лася, підкріпи́лась |
| сер.р. | підкріпи́лося, підкріпи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підкріпи́вшись |
