| | |
| підкріпля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підкріпля́тися, підкріпля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підкріпля́ймося, підкріпля́ймось |
| 2 особа | підкріпля́йся, підкріпля́йсь | підкріпля́йтеся, підкріпля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підкріпля́тимуся, підкріпля́тимусь | підкріпля́тимемося, підкріпля́тимемось, підкріпля́тимемся |
| 2 особа | підкріпля́тимешся | підкріпля́тиметеся, підкріпля́тиметесь |
| 3 особа | підкріпля́тиметься | підкріпля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підкріпля́юся, підкріпля́юсь | підкріпля́ємося, підкріпля́ємось, підкріпля́ємся |
| 2 особа | підкріпля́єшся | підкріпля́єтеся, підкріпля́єтесь |
| 3 особа | підкріпля́ється | підкріпля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підкріпля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підкріпля́вся, підкріпля́всь | підкріпля́лися, підкріпля́лись |
| жін. р. | підкріпля́лася, підкріпля́лась |
| сер. р. | підкріпля́лося, підкріпля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підкріпля́вшись |
