| | |
| підляга́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підляга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підляга́ймо |
| 2 особа | підляга́й | підляга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підляга́тиму | підляга́тимемо, підляга́тимем |
| 2 особа | підляга́тимеш | підляга́тимете |
| 3 особа | підляга́тиме | підляга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підляга́ю | підляга́ємо, підляга́єм |
| 2 особа | підляга́єш | підляга́єте |
| 3 особа | підляга́є | підляга́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підляга́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підляга́в | підляга́ли |
| жін. р. | підляга́ла |
| сер. р. | підляга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підляга́вши |
