| | |
| підлікува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підлікува́тися, підлікува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підліку́ймося, підліку́ймось |
| 2 особа | підліку́йся, підліку́йсь | підліку́йтеся, підліку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підліку́юся, підліку́юсь | підліку́ємося, підліку́ємось, підліку́ємся |
| 2 особа | підліку́єшся | підліку́єтеся, підліку́єтесь |
| 3 особа | підліку́ється | підліку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | підлікува́вся, підлікува́всь | підлікува́лися, підлікува́лись |
| жін.р. | підлікува́лася, підлікува́лась |
| сер.р. | підлікува́лося, підлікува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підлікува́вшись |
