| | |
| підпира́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підпира́тися, підпира́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підпира́ймося, підпира́ймось |
| 2 особа | підпира́йся, підпира́йсь | підпира́йтеся, підпира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підпира́тимуся, підпира́тимусь | підпира́тимемося, підпира́тимемось, підпира́тимемся |
| 2 особа | підпира́тимешся | підпира́тиметеся, підпира́тиметесь |
| 3 особа | підпира́тиметься | підпира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підпира́юся, підпира́юсь | підпира́ємося, підпира́ємось, підпира́ємся |
| 2 особа | підпира́єшся | підпира́єтеся, підпира́єтесь |
| 3 особа | підпира́ється | підпира́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| підпира́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | підпира́вся, підпира́всь | підпира́лися, підпира́лись |
| жін. р. | підпира́лася, підпира́лась |
| сер. р. | підпира́лося, підпира́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підпира́вшись |
