| підточи́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (нагострити; пошкодити) | ||
| Інфінітив | підточи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підточі́мо, підточі́м | |
| 2 особа | підточи́ | підточі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підточу́ | підто́чимо, підто́чим |
| 2 особа | підто́чиш | підто́чите |
| 3 особа | підто́чить | підто́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підточи́в | підточи́ли |
| жін.р. | підточи́ла | |
| сер.р. | підточи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| підто́чений | ||
| Безособова форма | ||
| підто́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| підточи́вши | ||