| | |
| підучи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підучи́тися, підучи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підучі́мося, підучі́мось, підучі́мся |
| 2 особа | підучи́ся, підучи́сь | підучі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підучу́ся, підучу́сь | піду́чимося, піду́чимось, піду́чимся |
| 2 особа | піду́чишся | піду́читеся, піду́читесь |
| 3 особа | піду́читься | піду́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | підучи́вся, підучи́всь | підучи́лися, підучи́лись |
| жін.р. | підучи́лася, підучи́лась |
| сер.р. | підучи́лося, підучи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підучи́вшись |
