| | |
| підігну́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | підігну́тися, підігну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | підігні́мося, підігні́мось, підігні́мся |
| 2 особа | підігни́ся, підігни́сь | підігні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | підігну́ся, підігну́сь | підігнемо́ся, підігнемо́сь, підігне́мся |
| 2 особа | підігне́шся | підігнете́ся, підігнете́сь |
| 3 особа | підігне́ться | підігну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | підігну́вся, підігну́всь | підігну́лися, підігну́лись |
| жін.р. | підігну́лася, підігну́лась |
| сер.р. | підігну́лося, підігну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| підігну́вшись |
