| піл – іменник чоловічого роду | ||
| (нари в селянській хаті, розміщені між піччю і протилежною до печі стіною) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | піл | поли́ |
| родовий | по́лу | полі́в |
| давальний | по́лу, по́лові | пола́м |
| знахідний | піл | поли́ |
| орудний | по́лом | пола́ми |
| місцевий | на/у полу́ | на/у пола́х |
| кличний | по́ле* | поли́* |