| пірва́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (порватися) | ||
| Інфінітив | пірва́тися, пірва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | пірве́ться | пірву́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пірва́вся, пірва́всь | пірва́лися, пірва́лись |
| жін.р. | пірва́лася, пірва́лась | |
| сер.р. | пірва́лося, пірва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пірва́вшись | ||