| пірце́ – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | пірце́ | пі́рця |
| родовий | пірця́ | пі́рець |
| давальний | пірцю́ | пі́рцям |
| знахідний | пірце́ | пі́рця |
| орудний | пірце́м | пі́рцями |
| місцевий | на/у пірці́, пірцю́ | на/у пі́рцях |
| кличний | пірце́* | пі́рця* |
| * Але: два, три, чотири пірця́ | ||
| [рідко] |