| | | | |
| рабівни́цький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | рабівни́цький | рабівни́цька | рабівни́цьке | рабівни́цькі |
| родовий | рабівни́цького | рабівни́цької | рабівни́цького | рабівни́цьких |
| давальний | рабівни́цькому | рабівни́цькій | рабівни́цькому | рабівни́цьким |
| знахідний | рабівни́цький, рабівни́цького | рабівни́цьку | рабівни́цьке | рабівни́цькі, рабівни́цьких |
| орудний | рабівни́цьким | рабівни́цькою | рабівни́цьким | рабівни́цькими |
| місцевий | на/у рабівни́цькому, рабівни́цькім | на/у рабівни́цькій | на/у рабівни́цькому, рабівни́цькім | на/у рабівни́цьких |
| | | | |
| [діал.] | | | | |
