райко́мівець – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | райко́мівець | райко́мівці |
родовий | райко́мівця | райко́мівців |
давальний | райко́мівцеві, райко́мівцю | райко́мівцям |
знахідний | райко́мівця | райко́мівців |
орудний | райко́мівцем | райко́мівцями |
місцевий | на/у райко́мівцеві, райко́мівці, райко́мівцю | на/у райко́мівцях |
кличний | райко́мівцю | райко́мівці |
[іст., розм.] |