| ранго́утний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ранго́утний | ранго́утна | ранго́утне | ранго́утні |
| родовий | ранго́утного | ранго́утної | ранго́утного | ранго́утних |
| давальний | ранго́утному | ранго́утній | ранго́утному | ранго́утним |
| знахідний | ранго́утний, ранго́утного | ранго́утну | ранго́утне | ранго́утні, ранго́утних |
| орудний | ранго́утним | ранго́утною | ранго́утним | ранго́утними |
| місцевий | на/у ранго́утному, ранго́утнім | на/у ранго́утній | на/у ранго́утному, ранго́утнім | на/у ранго́утних |