| | |
| ранжува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ранжува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ранжу́ймо |
| 2 особа | ранжу́й | ранжу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ранжува́тиму | ранжува́тимемо, ранжува́тимем |
| 2 особа | ранжува́тимеш | ранжува́тимете |
| 3 особа | ранжува́тиме | ранжува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | ранжу́ю | ранжу́ємо, ранжу́єм |
| 2 особа | ранжу́єш | ранжу́єте |
| 3 особа | ранжу́є | ранжу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ранжу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ранжува́в | ранжува́ли |
| жін. р. | ранжува́ла |
| сер. р. | ранжува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ранжо́ваний |
| Безособова форма |
| ранжо́вано |
| Дієприслівник |
| ранжува́вши |
