| рвучки́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рвучки́й | рвучка́ | рвучке́ | рвучкі́ |
| родовий | рвучко́го | рвучко́ї | рвучко́го | рвучки́х |
| давальний | рвучко́му | рвучкі́й | рвучко́му | рвучки́м |
| знахідний | рвучки́й, рвучко́го | рвучку́ | рвучке́ | рвучкі́, рвучки́х |
| орудний | рвучки́м | рвучко́ю | рвучки́м | рвучки́ми |
| місцевий | на/у рвучко́му, рвучкі́м | на/у рвучкі́й | на/у рвучко́му, рвучкі́м | на/у рвучки́х |