| | |
| реквізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | реквізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | реквізу́ймо |
| 2 особа | реквізу́й | реквізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | реквізува́тиму | реквізува́тимемо, реквізува́тимем |
| 2 особа | реквізува́тимеш | реквізува́тимете |
| 3 особа | реквізува́тиме | реквізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | реквізу́ю | реквізу́ємо, реквізу́єм |
| 2 особа | реквізу́єш | реквізу́єте |
| 3 особа | реквізу́є | реквізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| реквізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | реквізува́в | реквізува́ли |
| жін. р. | реквізува́ла |
| сер. р. | реквізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| реквізо́ваний |
| Безособова форма |
| реквізо́вано |
| Дієприслівник |
| реквізува́вши |
