ремо́нтно-відно́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ремо́нтно-відно́вний | ремо́нтно-відно́вна | ремо́нтно-відно́вне | ремо́нтно-відно́вні |
родовий | ремо́нтно-відно́вного | ремо́нтно-відно́вної | ремо́нтно-відно́вного | ремо́нтно-відно́вних |
давальний | ремо́нтно-відно́вному | ремо́нтно-відно́вній | ремо́нтно-відно́вному | ремо́нтно-відно́вним |
знахідний | ремо́нтно-відно́вний | ремо́нтно-відно́вну | ремо́нтно-відно́вне | ремо́нтно-відно́вні |
орудний | ремо́нтно-відно́вним | ремо́нтно-відно́вною | ремо́нтно-відно́вним | ремо́нтно-відно́вними |
місцевий | на/у ремо́нтно-відно́вному, ремо́нтно-відно́внім | на/у ремо́нтно-відно́вній | на/у ремо́нтно-відно́вному, ремо́нтно-відно́внім | на/у ремо́нтно-відно́вних |