ремо́нтно-підгото́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ремо́нтно-підгото́вний | ремо́нтно-підгото́вна | ремо́нтно-підгото́вне | ремо́нтно-підгото́вні |
родовий | ремо́нтно-підгото́вного | ремо́нтно-підгото́вної | ремо́нтно-підгото́вного | ремо́нтно-підгото́вних |
давальний | ремо́нтно-підгото́вному | ремо́нтно-підгото́вній | ремо́нтно-підгото́вному | ремо́нтно-підгото́вним |
знахідний | ремо́нтно-підгото́вний | ремо́нтно-підгото́вну | ремо́нтно-підгото́вне | ремо́нтно-підгото́вні |
орудний | ремо́нтно-підгото́вним | ремо́нтно-підгото́вною | ремо́нтно-підгото́вним | ремо́нтно-підгото́вними |
місцевий | на/у ремо́нтно-підгото́вному, ремо́нтно-підгото́внім | на/у ремо́нтно-підгото́вній | на/у ремо́нтно-підгото́вному, ремо́нтно-підгото́внім | на/у ремо́нтно-підгото́вних |