ремо́нтно-техні́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ремо́нтно-техні́чний | ремо́нтно-техні́чна | ремо́нтно-техні́чне | ремо́нтно-техні́чні |
родовий | ремо́нтно-техні́чного | ремо́нтно-техні́чної | ремо́нтно-техні́чного | ремо́нтно-техні́чних |
давальний | ремо́нтно-техні́чному | ремо́нтно-техні́чній | ремо́нтно-техні́чному | ремо́нтно-техні́чним |
знахідний | ремо́нтно-техні́чний | ремо́нтно-техні́чну | ремо́нтно-техні́чне | ремо́нтно-техні́чні |
орудний | ремо́нтно-техні́чним | ремо́нтно-техні́чною | ремо́нтно-техні́чним | ремо́нтно-техні́чними |
місцевий | на/у ремо́нтно-техні́чному, ремо́нтно-техні́чнім | на/у ремо́нтно-техні́чній | на/у ремо́нтно-техні́чному, ремо́нтно-техні́чнім | на/у ремо́нтно-техні́чних |