| ри́хлий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ри́хлий | ри́хла | ри́хле | ри́хлі |
| родовий | ри́хлого | ри́хлої | ри́хлого | ри́хлих |
| давальний | ри́хлому | ри́хлій | ри́хлому | ри́хлим |
| знахідний | ри́хлий, ри́хлого | ри́хлу | ри́хле | ри́хлі, ри́хлих |
| орудний | ри́хлим | ри́хлою | ри́хлим | ри́хлими |
| місцевий | на/у ри́хлому, ри́хлім | на/у ри́хлій | на/у ри́хлому, ри́хлім | на/у ри́хлих |
| [рідко] | ||||