| | |
| родича́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | родича́тися, родича́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | родича́ймося, родича́ймось |
| 2 особа | родича́йся, родича́йсь | родича́йтеся, родича́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | родича́тимуся, родича́тимусь | родича́тимемося, родича́тимемось, родича́тимемся |
| 2 особа | родича́тимешся | родича́тиметеся, родича́тиметесь |
| 3 особа | родича́тиметься | родича́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | родича́юся, родича́юсь | родича́ємося, родича́ємось, родича́ємся |
| 2 особа | родича́єшся | родича́єтеся, родича́єтесь |
| 3 особа | родича́ється | родича́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| родича́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | родича́вся, родича́всь | родича́лися, родича́лись |
| жін. р. | родича́лася, родича́лась |
| сер. р. | родича́лося, родича́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| родича́вшись |
