родопомічни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | родопомічни́й | родопомічна́ | родопомічне́ | родопомічні́ |
родовий | родопомічно́го | родопомічно́ї | родопомічно́го | родопомічни́х |
давальний | родопомічно́му | родопомічні́й | родопомічно́му | родопомічни́м |
знахідний | родопомічни́й | родопомічну́ | родопомічне́ | родопомічні́ |
орудний | родопомічни́м | родопомічно́ю | родопомічни́м | родопомічни́ми |
місцевий | на/у родопомічно́му, родопомічні́м | на/у родопомічні́й | на/у родопомічно́му, родопомічні́м | на/у родопомічни́х |