| | |
| розбе́ститися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розбе́ститися, розбе́ститись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розбе́стьмося, розбе́стьмось |
| 2 особа | розбе́сться | розбе́стьтеся, розбе́стьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розбе́щуся, розбе́щусь | розбе́стимося, розбе́стимось, розбе́стимся |
| 2 особа | розбе́стишся | розбе́ститеся, розбе́ститесь |
| 3 особа | розбе́ститься | розбе́стяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розбе́стився, розбе́стивсь | розбе́стилися, розбе́стились |
| жін.р. | розбе́стилася, розбе́стилась |
| сер.р. | розбе́стилося, розбе́стилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розбе́стившись |
