| розва́жувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (ділити на частини) | ||
| Інфінітив | розва́жувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розва́жуймо | |
| 2 особа | розва́жуй | розва́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розва́жуватиму | розва́жуватимемо, розва́жуватимем |
| 2 особа | розва́жуватимеш | розва́жуватимете |
| 3 особа | розва́жуватиме | розва́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розва́жую | розва́жуємо, розва́жуєм |
| 2 особа | розва́жуєш | розва́жуєте |
| 3 особа | розва́жує | розва́жують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розва́жуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розва́жував | розва́жували |
| жін. р. | розва́жувала | |
| сер. р. | розва́жувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розва́жуваний | ||
| Безособова форма | ||
| розва́жувано | ||
| Дієприслівник | ||
| розва́жувавши | ||