| | |
| розва́жувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ділити на частини) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розва́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розва́жуймо |
| 2 особа | розва́жуй | розва́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розва́жуватиму | розва́жуватимемо, розва́жуватимем |
| 2 особа | розва́жуватимеш | розва́жуватимете |
| 3 особа | розва́жуватиме | розва́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розва́жую | розва́жуємо, розва́жуєм |
| 2 особа | розва́жуєш | розва́жуєте |
| 3 особа | розва́жує | розва́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розва́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розва́жував | розва́жували |
| жін. р. | розва́жувала |
| сер. р. | розва́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| розва́жуваний |
| Безособова форма |
| розва́жувано |
| Дієприслівник |
| розва́жувавши |
