| | | | |
| розве́зистий – прикметник | | | | |
| | | | |
| (рихлий; нечіткий) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | розве́зистий | розве́зиста | розве́зисте | розве́зисті |
| родовий | розве́зистого | розве́зистої | розве́зистого | розве́зистих |
| давальний | розве́зистому | розве́зистій | розве́зистому | розве́зистим |
| знахідний | розве́зистий, розве́зистого | розве́зисту | розве́зисте | розве́зисті, розве́зистих |
| орудний | розве́зистим | розве́зистою | розве́зистим | розве́зистими |
| місцевий | на/у розве́зистому, розве́зистім | на/у розве́зистій | на/у розве́зистому, розве́зистім | на/у розве́зистих |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
