| розвереди́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (знову заболіти – про рану) | ||
| Інфінітив | розвереди́тися, розвереди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розвереди́ться | розвередя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розвереди́вся, розвереди́всь | розвереди́лися, розвереди́лись |
| жін.р. | розвереди́лася, розвереди́лась | |
| сер.р. | розвереди́лося, розвереди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розвереди́вшись | ||