розві́дни́й1 – прикметник | ||||
(який розірвав шлюб) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розві́дни́й | розві́дна́ | розві́дне́ | розві́дні́ |
родовий | розві́дно́го | розві́дно́ї | розві́дно́го | розві́дни́х |
давальний | розві́дно́му | розві́дні́й | розві́дно́му | розві́дни́м |
знахідний | розві́дни́й, розві́дно́го | розві́дну́ | розві́дне́ | розві́дні́, розві́дни́х |
орудний | розві́дни́м | розві́дно́ю | розві́дни́м | розві́дни́ми |
місцевий | на/у розві́дно́му, розві́дні́м | на/у розві́дні́й | на/у розві́дно́му, розві́дні́м | на/у розві́дни́х |