| розві́дуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| (довідуватися) | ||
| Інфінітив | розві́дуватися, розві́дуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розві́дуймося, розві́дуймось | |
| 2 особа | розві́дуйся, розві́дуйсь | розві́дуйтеся, розві́дуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розві́дуватимуся, розві́дуватимусь | розві́дуватимемося, розві́дуватимемось, розві́дуватимемся |
| 2 особа | розві́дуватимешся | розві́дуватиметеся, розві́дуватиметесь |
| 3 особа | розві́дуватиметься | розві́дуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розві́дуюся, розві́дуюсь | розві́дуємося, розві́дуємось, розві́дуємся |
| 2 особа | розві́дуєшся | розві́дуєтеся, розві́дуєтесь |
| 3 особа | розві́дується | розві́дуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розві́дуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розві́дувався, розві́дувавсь | розві́дувалися, розві́дувались |
| жін. р. | розві́дувалася, розві́дувалась | |
| сер. р. | розві́дувалося, розві́дувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розві́дувавшись | ||