| розгні́чений – дієприкметник | ||||
| (розпалений – про вогонь) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розгні́чений | розгні́чена | розгні́чене | розгні́чені |
| родовий | розгні́ченого | розгні́ченої | розгні́ченого | розгні́чених |
| давальний | розгні́ченому | розгні́ченій | розгні́ченому | розгні́ченим |
| знахідний | розгні́чений | розгні́чену | розгні́чене | розгні́чені |
| орудний | розгні́ченим | розгні́ченою | розгні́ченим | розгні́ченими |
| місцевий | на/у розгні́ченому, розгні́ченім | на/у розгні́ченій | на/у розгні́ченому, розгні́ченім | на/у розгні́чених |
| [розм., рідко] | ||||